в означеннях
Тлумачення, значення слова «одноосібник»:

ОДНООСІ́БНИК, а, чол.

1. іст. Селянин, який не є. членом сільськогосподарської артілі. Схопивсь чоловічина з воза, — якийсь одноосібник, може, та й то захуда лий (Андрій Головко, I, 1957, 304); Зодягнуті колгоспники були краще за одноосібників (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 411).

2. перен., розм. Той, хто робить що-небудь окремо від інших, своїми силами.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 636.

Коментарі (0)