ОДНОСКЛАДО́ВО. Присл. до односкладовий 2. До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання, та й то силувано й односкладово (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101).
ОДНОСКЛАДО́ВО. Присл. до односкладовий 2. До розмови дівчина приставала лише в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання, та й то силувано й односкладово (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 638.