в означеннях
Тлумачення, значення слова «одностайний»:

ОДНОСТА́ЙНИЙ, а, е.

1. Який виявляє, виражає спільну волю. Ми знаємо,.. що тільки тоді революція стає революцією, коли десятки мільйонів людей в одностайному пориві піднялись як один (Ленін, 36, 1973, 466); Ватутін тільки оглянув присутніх, прочитав у їх очах одностайну рішучість (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 281);
//  Злагоджений, дружний. Кімната раптом здригнулась від одностайного реготу (Олесь Досвітній, Вибр.. 1959, 264).

2. рідко. Єдиний, неподільний. І знову чув на заклик цей Могутній, спільний клич людей: «Хай будем одностайні ми З Росії рідними людьми!» (Микола Бажан, Роки, 1957, 232); У вікопомній битві за Дніпро поруч бились не тільки діти Дніпра — росіяни, українці, білоруси, — але й казахи, і грузини, і вірмени, бився одностайний радянський народ (Максим Рильський, III, 1950, 20).

3. Весь, скрізь однаковий. Дім невеликий, але з однаковими вікнами, одностайною краскою на надвірних стінах, з цілим дахом, цілими коминами, одним словом: назверх порядний (Осип Маковей, Вибр., 1954, 150); Ліс починав спрокволу втрачати свою одностайну зелень (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 24);
//  Те саме, що одноманітний. Якийсь неначе рай увиджується їй в фантазії, заколиханій тихим одностайним сільським життям (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 110); [Любов:] Риск... та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ (Леся Українка, II, 1951, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 638.

Коментарі (0)