ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до одурманювати. Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 55); Явище «п'яного хліба» характеризується тим, що заражене зерно набуває одурманюючих властивостей і спричиняє отруєння людей і тварин (Захист рослин.., 1952, 301).