в означеннях
Тлумачення, значення слова «одушевлений»:

ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до одушевити. Перший [Хома] усе чутливий, іноді сентиментальний, легко попадав у ентузіазм, усе одушевлений високими ідеалами загального ущасливлення (Іван Франко, IV, 1950, 306).

2. у знач. прикм. Сповнений високим почуттям, душевним піднесенням. Одушевлені мужики су проводжали Потурайчина аж до лісу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 366);
//  Який виражає високі почуття, душевне піднесення. Одушевлене обличчя.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 644.

Коментарі (0)