в означеннях
Тлумачення, значення слова «одвірок»:

ОДВІ́РОК, рка, чол.

1. Боковий або верхній брус рами дверей. Наймичка у порогу Вхопилась руками За одвірок, та й зомліла (Тарас Шевченко, I, 1963, 315); Увійшов знадвору Василь. Став на порозі на весь зріст, аж чубом одвірка черкнув (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 267).
Одвірка показати кому — вигнати з хати кого-небудь непроханого, небажаного. [Степанида:] Коли вам, добродію, честію сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (Марко Кропивницький, I, 1958, 127).

2. тільки мн. Рама дверей. У сінешні двері хтось як застука, — аж одвірки затряслися! (Панас Мирний, IV, 1955, 369); Антін зігнувся, щоб не зачепитися лобом об одвірки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 13);
//  Частина стіни навколо цієї рами. Одвірки коло дверей були помальовані.. ясно-синьою фарбою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125); Людям не сиділось, а більше всіх кортіло Гната, що спав і бачив рублену хату з поцяцькованими одвірками (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 289).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 624.

Коментарі (0)