ОДИ́Н, одного, чол.; ОДНА́, однієї і одної, жін.; ОДНО і ОДНЕ, одного, сер. (мн. одні, одних), числ. кільк.
1.
Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного
додати два;
// Кількість із 1 одиниці. Багато ж тих
корінців — страх як багато. Один, два, три... десять,
ціла жменя, ціла купа... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); В цьому
році відділ народної освіти прислав у село завзятого
учителя, який недарма отримував щомісяця тридцять
фунтів жита, один фунт цукру та дві пачки сірників
(Михайло Стельмах, II, 1962, 97); Підкинули іще одно поліно,
Воно стріляло, схоплене вогнем (Микола Бажан, Вибр., 1940,
109);
// у знач. ім. один, одного, чол.; одна, однієї, і одної.
жін.; одно і одне, одного, сер.; мн. одні, одних. Окрема
істота або предмет із сукупності подібних. Двоє кукало,
а одно полетіло (Номис, 1864, № 13788); Послали одного
з табору по воду, бо вже пора була і каші варити
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10).
Не один — декілька, багато. О. Хведор був веселий,
реготун. Не один, повіт знав о. Хведора; його знала навіть
уся губернія (Нечуй-Левицький, I, 1956, 116); Старезний самотній
прадуб, що шумів віттям не один вік, похилився над
Дніпром вже майже без гілля (Олександр Довженко, I, 1958, 388);
Ні один — ніхто, ніщо з усіх; жоден. Роман мовчав.
Він був тихий на вдачу .. і дуже несміливий: ніколи він
не зачіпає ні однієї дівчини ні словами, ні жартами
(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 304); Росив дощ, і від цього ніч ще
гірше темніла.. А в селі ні одного світла (Мирослав Ірчан, II, 1958,
85); Один-два; Один-другий — уживаються при
називанні неточної, приблизної кількості; декілька. Все казало,
що удар одна-друга негода — і вона, як зламана,
зігнеться (Панас Мирний, IV, 1955, 114); Все оце триває недовго, не
більше одної-двох хвилин (Леся Українка, II, 1951, 82); Один
на один: а) з ким-небудь на самоті, без свідків;
віч-на-віч, сам на сам. Так піду я в поля неозорі Із піснями
один на один (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 71); б) без
чиєї-небудь участі, допомоги, без чужого втручання.
Ото як зчепляться з Павлом. Один на один. З
присутніх навмисне ніхто не встряє, хоч і кипить не один
серцем на Павла, — Артем і сам упорається (Андрій Головко,
II, 1957, 419).
♦ Одна нога тут, (а) друга там див. нога; Одним
вухом чути (слухати і т. ін.) — те саме, що Краєм
вуха чути (почути і т. ін.) (див. край 1). [Остюк:]
Чув я одним вухом, що і ви у нього коники купували
(Олександр Корнійчук, II, 1955, 104); Одним духом: а) відразу, без
перерви. Брат одним духом вихилив молоко (Анатолій Дімаров, І
будуть люди, 1964, 271); б) дуже швидко, вмить. [Кряж:]
Світлано, сходи до Матвія. Скажи, хай зараз запряже
коней в гарбу і одним духом їде сюди! (Микола Зарудний, Антеї,
1962, 206); Одним оком подивитися (глянути і т. ін.)
див. око 1; Стояти однією (одною) ногою в могилі (у труні
і т. ін.) див. нога; [Усі] до одного — всі без винятку.
Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята (Тарас Шевченко,
II, 1963, 121); І всі козаки до одного піднесли й випили
вино за славу (Олександр Довженко, I, 1958, 257); [Усі] як один (одна):
а) одностайно, дружно. Як один, всією громадою
постановили Піски не пустити козаків у село (Андрій Головко, II,
1957, 313); Вперше в бухгалтерії контори «Міськенерго»
разом усміхнулися всі одинадцять співробітниць, усі
як одна... (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 120); б) те саме, що
[Усі] до одного. Всі полягли як один, тільки зброя та
диски лишились (Леся Українка, I, 1951, 231); Ці [бійці] —
як один — в новому обмундируванні, з чистими незасмаленими
казанками за плечима (Олесь Гончар, III, 1959, 171).
2. у знач. прикм. Який живе, стоїть і т. ін. самотньо,
окремо від інших; одинокий, самотній. Один я на світі
без роду, і доля — Стеблина-билина на чужому полі
(Тарас Шевченко, I, 1963, 88); Цвіте садок. І дітвора в алеях обручі
ганяє. А я один. Сумна пора. Не видно їй ні дна, ні країв
(Володимир Сосюра, I, 1957, 147); Ясногорська подумала раптом, що
може отак закам'яніти, як стоїть. Закам'яніє справді,
реально, за якусь хвилину і залишиться стояти вічно,
одна серед цього пустельного степу (Олесь Гончар, III, 1959,
184);
// у знач. ім. один, одного, чол. Те саме, що одинак 1, 2.
— Припустимо, що Танюшкіна капіталістична
кузня не зломить... Але що значить один могутній
коваль Танюшкін? Один же в полі не воїн (Федір Бурлака,
Напередодні, 1956, 75).
Один одинцем — зовсім самотній. Може, в окопаг
уже ні душі, може, Маковей залишився вже один одинцем
на всю дамбу? (Олесь Гончар, III, 1959, 365); То диво, а не дуб.
Один одинцем стоїть на узгір'ї, міцно уп'явся могутнім
корінням у піщану землю (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 434);
Один одним; Один-єдиний; Один-однісінький; діал.
Один-одніський; Одним один; Одним однісінький: а)
лише один; єдиний. Стає млосно, йде обертом голова.
В голові одна-єдина думка: тільки б не впасти! (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 257); Є такі люди, яких можна описати
одним-єдиним словом (Павло Загребельний, Спека, 1961, 20); Над
Трахтемировим високо На кручі.. Стоїть одним одна
хатина... (Тарас Шевченко, II, 1963, 42); У заможного козака
Кабанця була одним одна дочка Мотря (Панас Мирний, I,
1949, 185); — Лій як подружку любив Галю, знав, що
вона од ного-однісінького кохала у всьому світі (Петро Панч,
Гомон. Україна, 1954, 279); Нездонне склепіння
ясно-голубого.. неба увінчало нежарке сонце й одним однісінька
пухка хмарина (Юрій Яновський, Мир, 1956, 199); Чи лиш
одно-одніське слово: «зрада», лиш слово «зрада» у душі
лишилось?.. (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 50); б) зовсім самотній.
Один-однісінький, бувало, Сидить (Івась) собі у
бур'яні Та клепку теше (Тарас Шевченко, II, 1953, 319); Один як
палець див. палець; Один як перст див. перст; Сам один
див. сам.
3. у знач. прикм., з частками тільки, лише
і без них. Ніякий інший, крім названого; тільки
названий (уживається при виділенні з ряду інших окремої
особи, предмета і т. ін.). Еней один не роздягався, Еней
один за всіх не спав (Іван Котляревський, I, 1952, 253); Тільки один
Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається (Панас Мирний,
I, 1949, 391); Одна була розвага в баби. Як тільки
забували зачинить двері, крізь них влітала з сіней
зозулястенька курка і прожогом бігла до баби (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 273); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса
титарівна І несе дитину (Тарас Шевченко, II, 1953, 81); Степан
Васильович, посміхаючись одними очима, відповів йому:
— І тут нам не по дорозі (Михайло Стельмах, I, 1962, 19);
// у
знач. ім. одно (одне), одного, сер. Тільки те (це); єдине.
Про себе одне знала [Катря], що не судилося їй життя
щасливе, то буде вже так (Андрій Головко, II, 1957, 191).
4. у знач. займ. вказ. Той самий. Після смерті батька
та матері (вони під холеру померли одного-таки й року)
громада оддала сироту далекій родичці (Панас Мирний, I,
1949, 149); Старалася [Маруся] запевнити себе, що
біжить в одному напрямі.., але внутрішній голос казав,
що.. вона, може, десять разів уже міняла напрям
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 271); — От ми й зустрілися, — кажу я,
а наче зовсім недавно ми з вами жили в одній кімнаті
(Юрій Яновський, II, 1958, 39);
// Однаковий, тотожний.
— Коли б я був одної з вами думки, я б зараз кинув
службу, — вмішався Рудик (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201); Ім'я
їй — Наша. Олег одних із нею літ (Володимир Сосюра, II, 1958, 457);
// у знач. ім. одно (одне), одного, сер. Те саме. Чи їде, чи
ходить, — на одно виходить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 196);
Обоє.. одного хотять, одне люблять (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
307).
♦ В один голос див. голос; В один гуж тягти — діяти
заодно. Свідків усіх добрано таких, що вони в один гуж
тягли (Борис Грінченко, II, 1963, 417); В одно: а) дружно,
одностайно. Після спектаклю всі товпились коло неї, вітали її,
руки стискували, і всі в одно впевняли, що у неї —
талант (Степан Васильченко, II, 1959, 94); б) настирливо, вперто. — Я її
[жінку] не люблю, — твердив він [Гнат] в одно (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 34); — Додому — скиглили [якути] в одно,
але втікати — не посміли (Леся Українка, I, 1951, 407);
в) однаково. Не в одно бреше (Номис, 1864, № 6965);
В одну дудку грати див. дудка; В одну душу див. душа;
В одну мить див. мить; В одну шкуру див. шкура: Все
одно див. весь 1; [За] одним заходом див. захід 2; За
одним рипом див. рип; Один і той же; Один і той
самий — такий самий, той самий; однаковий. Зурна
повторяла один і той самий голос, монотонний,
невиразний, безконечний, як пісня цвіркуна (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
395); Павло Гречаний всю зиму не злазив із печі, .. і всю
зиму йому снився один і той же сон (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
507); Один чорт див. чорт; Одне (одно) і те ж; Одне
(одно) і (й) те саме — те саме; однакове. Влада і народ
у нас — одне і те ж (Петро Козланюк, Відродження.., 1950, 87);
— До Лісовського треба піти. Він добре знає
Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме
і голову зітне, і святим праведником зробить (Михайло Стельмах,
I, 1962, 439); Одним миром мазані див. миро; Одного
поля ягода див. ягода; Ставити (поставити) на одну
дошку див. дошка; Стригти (постригти) [всіх] під одну
гребінку див. гребінка.
5. у знач. прикм. Цілісний, неподільний; єдиний. Ми воля єдина, Ми сила одна — Радянська Країна, Труда сторона (Максим Рильський, Орл. сім'я, 1955, 40); Народи всі — одна сім'я (Володимир Сосюра, I, 1957, 431).
6. у знач. прикм. Окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина.. і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); І сумно, сумно з них один дививсь на мене... (Володимир Сосюра, I, 1957, 442); Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньомц зветься просто кут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 220).
7. у знач. прикм. Перший серед названих. З вікон
низеньких сільських хат блискав світло.. Чоловіки: одні —
чоботи латають, другі — рукавиці плетуть, треті —
що інше... (Панас Мирний, I, 1949, 327); По один бік верби. По
другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби.
Нагинаються старці (Павло Тичина, I, 1957, 34).
Один [від] одного (другого), з вищим ступенем
прикм. — уживається при зіставленні, порівнянні
значної кількості подібних людей, предметів, явищ і т. ін.
Перед очима Химиними просувалися картини одна одної
сумніші (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 94); Пейзажі змінювалися по
долинах, сопках і узгір'ях легендарного Примор'я,
один від другого глухіший і таємничіший (Олександр Довженко, I,
1958, 104); Один в один: а) уживається при вказуванні
на однакові (перев. добрі) якості кого-, чого-небудь.
Це була ставрида. Одна в одну, зеленоспинна, сріблобока,
ротата (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 127); Параскіца,
побачивши стільки добірного, золотавого зерна,
сплеснула долонями: — Боже мій! Яке зерно, одне в одне...
(Михайло Чабанівський, Балкан. весна. 1960, 216); б) дуже близько між
собою; впритул. Плоти стояли один в один до самої
затоки (Олекса Десняк, Опов., 1951, 30); Один за одним; рідко
Один за другим; Один по одному; рідко Один по
другому — уживається ігри вказуванні на черговість,
ритмічність або послідовність у протіканні чого-небудь. Під
нами шаланди, розпустивши паруси,.. одна за одною
відриваються від берега (Юрій Яновський, II, 1958, 45);
Непомітно підстерегла мене тяжка хвороба — цинга, один
за одним почали випадати зуби (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959,
10); Співак перший сплигнув на землю, построїв
трактори в ряд і махнув рукою — глушити мотори. Один по
одному мотори затихли (Андрій Головко, I, 1957, 406); А
слізочки закапали одна по другій швиденько (Марко Вовчок, I,
1955, 293); Один з-перед (перед, поперед) одного — не
дотримуючись порядку, черговості; навперебій. Усі
були збуджені, рухливі і один з-перед одного викладали
почуті новини (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 71); Ті
[люди] сунули з хати, один перед одного, аж
штовхаються в дверях (Панас Мирний, I, 1949, 377); Видно було,
що діти довго.. чекали гостей і тепер одне поперед одного
хотіли чимось прислужитись офіцерам (Олесь Гончар, III,
1959, 91); Один одного; рідко Один другого; Один
одному; рідко Один другому і т. ін. — взаємно (про кожного
з двох). Поранені виходили з бою, підтримуючи один
одного (Олександр Довженко, I, 1958, 290); Одна думка обганяла другу;
одна одну випереджала (Панас Мирний, I, 1949, 385); Мій
боже милий, як-то мало Святих людей на світі стало.
Один на другого кують Кайдани в серці (Тарас Шевченко, II,
1963, 321); Один побіля одного; Один повз один — дуже
близько між собою; впритул; Одне до одного —
уживається при вказуванні на поступове наростання,
нагромадження чого-небудь, перев. небажаного,
неприємного. Одно до одного — й журба Христина ширшала,
вищала, глибшала... (Панас Мирний, I, 1949, 296).
8. у знач. займ. вказ. Саме цей, такий, а не інший (уживається при протиставленні). В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти і часом переважало одне почуття, часом друге (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); [Сторчак:] Я люблю тебе, а ти... [Мар'яна:] Я живу одним життям, ти — іншим. Ти ненавидиш те, що люблю я... (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 30); Це просто чудо якесь з чоловіком тут робиться. Внизу під скелею, був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі... (Олесь Гончар, III, 1959, 103).
9. у знач. займ. неознач. Якийсь, котрийсь. Пішла я
на заробітки в город; стала в одних панів за наймичку
(Марко Вовчок, I, 1955, 86); Було колись в одній країні: сумний
поет, в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка,
I, 1951, 279).
Одної (однієї) весни (осені, зими) — якось навесні
(восени, взимку). Одної весни вийшли ми рано з дому,
пристяли в Кумицях, як і звичайно, на третій дет,
увечері (Марко Вовчок, I, 1955, 38); Одного дня (ранку,
вечора) — якось удень (вранці, увечері). Одного сонячного
дня корабель чує далекі гарматні постріли (Юрій Яновський,
II, 1958, 80); Одного прекрасного вечора приходить у
гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка (Гнат Хоткевич,
1, 1966, 123); Одного разу — якось, колись. Одного
разу, коли Каленик Романович стояв біля горна і
розмовляв з учнями про ковальські справи, Рубін раптом
додумався: «От візьму терпужок, всуну у вогонь..» (Іван Сенченко,
Опов., 1959, 4); Що за один — хто такий; що за
людина. — Що ти за один? — питаю закостенілого
товариша (Іван Франко, II, 1950, 341); Ці люди сподобалися Данилкові,
хоч він і не став їх розпитувати, що вони за одні (Петро Панч,
Синів.., 1959, 107); Що воно за один той Віллі,
визначити, звичайно, важко (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 145).
10. у знач. присл., одно. Весь час; постійно, безперервно. Лежить Карпо на лаві плазом, мов зарізаний кабан, і пальцем не ворухне, одно постогнує (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303); Сонце під обід — і так пече, що й Лиска.. умокріла вся, й півник одно роззявляє дзьоба, одно роззявляє — нічим дихати (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 269).