в означеннях
Тлумачення, значення слова «одиначка»:

ОДИНАЧКА, и, жін.

1. Жіночий рід до одинак 1, 2. Одиначка без матері, хоч і без земельки, та сама собі господиня! (Іван Ле, В снопі.., 1960, 31);  * Образно. В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння.., запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника Зосима Набури (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 6).

2. розм. Єдина дочка. А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку, звали Химою (Марко Вовчок, I, 1955, 50); Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться їй якийсь королевич (Лесь Мартович, Тв., 1954, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 628.

Коментарі (0)