в означеннях
Тлумачення, значення слова «одиночний»:

ОДИНО́ЧНИЙ, а, е.

1. Який не зливається з іншими, ізольований від інших, окремий. Козаков, однією рукою піднявши автомат в небо, дав три одиночних постріли (Олесь Гончар, III, 1959, 109).

2. Признач. для одного; розрахований на одного. Скований залізом Кармелюк сидів у одиночній камері (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 630.

Коментарі (0)