в означеннях
Тлумачення, значення слова «одиниця»:

ОДИНИ́ЦЯ, і, жін.

1. Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається;
//  тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають;
//  тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.

2. Найнижча оцінка успішності в навчанні за п'ятибальною системою, що означай «дуже погано». Прочитавши Сусані Уласівні ту поему, о. Артемій написав внизу свою рецензію: «Погано! Варто поставити одиницю!» (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 190); Батько гримітиме на цілу квартиру про олухів, остолопів, обормотів, оболтусів і ослів, яким він сьогодні виставив одиниці або залишив без обіду і в карцері (Юрій Смолич, II, 1958, 45).

3. Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин. З'явились нові поняття, які суперечили тому, що дотепер він знач. Так, наприклад, з гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 493); — Я безсмертна людина, — думає, генерал Федорченко, дивлячись на блакитні простори, — і абсолютно неважно, скільки мікронних одиниць часу буде існувати моє особисте я (Олександр Довженко, II, 1959, 69).

4. Окрема особа, індивідуум. Який тіснозорий цей чоловік, котрий не знає, що лише загальне добро може ущасливити одиницю! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 30); Індивідуальність — це одірвана від маси, самотня одиниця (Василь Еллан, II, 1958, 67); Більшість перлин народної поезії створено.. окремими обдарованими одиницями (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 6);
//  тільки мн. Небагато, мало хто; деякі. Згодом, коли вечір уже ліг на все, почали приходити з міста одиниці, що їх винайшов там Кіхана (Юрій Яновський, I, 1958, 210); — Про зброю треба дбати, — почав він далі.. — А в нас, на жаль, є такі одиниці, яким це байдуже (Олесь Гончар, I, 1954, 446); З героїчних захисників легендарного гарнізону [Брестської фортеці] в живих залишилися одиниці (Радянське літературознавство, 7, 1965, 4).
 Штатна одиниця — посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який займав цю посаду. — Я добився для вас штатну одиницю (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 254); [Римар:] А зрештою, яке тобі діло до моєї розмови? [Зозуля:] Як то яке? Що я, так би мовити, штатна чи позаштатна одиниця? (Михайло Стельмах, Зол. метелиця. 1955, 10).

5. розм. Те саме, що одиначка. Хлопці-брати порозходились із дому.. Лишилась одиницею — приймака прийняли (Андрій Головко, II, 1957, 190); А я в батька росла, Одиниця була, Мене мати не жаліла — Взяла заміж віддала (Українські народні ліричні пісні, 1958, 110); Сотник Завістний протер очі, поправив вуса і обняв гаряче свою одиницю, свою останню на житті втіху — Орисю (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 13).

6. Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле. Пінні дружини.. складалися з окремих одиниць — десятків, сотень (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 307); Кожне житло, що належало дружинникові, було відокремленою в господарському відношенні одиницею (Археологія, VIII, 1953, 17); Слово, основна одиниця мовлення, являє собою єдність знака і значення (Радянська психологічна наука.., 1958, 229).
 Бойова одиниця — з'єднання бійців одного роду військ, а також військових частий, що становлять певне ціле і перебувають під єдиним керівництвом. Микола Щорс в бойових умовах приймає, командування дивізією. Це була міцна, добре організована бойова одиниця (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 629.

Коментарі (0)