ОФО́РМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до
оформити. Найбільш цільним, повним і оформленим виявом
політичної боротьби класів є боротьба партій (Ленін,
12, 1970, 127); Увесь низ халата оформлений легким
рушниковим узором (Українське народне художнє вишивання, 1958,
Додаток); Комендант був змушений видати наказ, що
жоден громадський акт., не буде визнано дійсним, якщо
він не буде оформлений через церкву (Василь Кучер, Голод,
1961, 285);
// оформлено, безос. присудк. сл. — Вас
зарахуємо до штабу батальйону. Це буде оформлено
наказом (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка,
1958, 463).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 818.