ОГЛА́СКА, и, жін., рідко. Те саме, що розголос 1. Участь громадських обвинувачів необхідна особливо у тих випадках, коли характер процесу заслуговує на те, щоб справа набула публічної огласки (Радянське право, 4, 1960, 35); — От хіба вам, Іро, і Валі виступити разом у районній газеті з статтею, так би мовити, дати огласку нашому місячнику (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 46).