в означеннях
Тлумачення, значення слова «оглядач»:

ОГЛЯ́ДА́Ч, оглядача, чол.

1. Автор газетного, журнального і т. ін. огляду, а також особа, яка робить огляди по радіо й телебаченню. Західні оглядачі зазначають, що Радянський Союз досяг великих успіхів у галузі зовнішньої політики і має намір і далі проводити політику миру (Радянська Україна, 3.I 1971, 3).

2. спец. Працівник, який провадить огляд чого-небудь з метою перевірки, контролю і т. ін.;
//  Залізничник, що перевіряє технічний стан вагонів. Оглядачі зустрічають поїзд на вхідній половині станції, перевіряючи колеса на ходу (Робітнича газета, 18.II 1966, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 616.

Коментарі (0)