в означеннях
Тлумачення, значення слова «оглушувати»:

ОГЛУШУВАТИ, ую, уєш і ОГЛУШАТИ, аю, аєш, недок., ОГЛУШИТИ, лушу, лушиш, док., перех.

1. Шумом, гуркотом і т. ін. на деякий час притуплювати слух кому-небудь, позбавляти його гостроти. Хвилі гуділи все дужче, все неспокійніше і тривожніше, оглушуючи самих себе (Леся Українка, III, 1952, 590); Не встигас [подорожній] збагнути, звідки той шурхіт, як знизу оглушує його чийсь гучний і наляканий, видно, голос (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 222); Коли ж Абібула дійшов до базару, його оглушив такий клекіт життя, що після тиші став нестерпучим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124).

2. Доводити до стану непритомності сильним ударом по голові. Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив. Останнє, що бачила вона, непритомніючи, — це як Чіпаріу висадив стільцем вікно і виплигнув на вулицю (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 86); Дальшим снарядом відкинуло Булгакова геть від кулемета і тяжко його оглушило (Іван Ле, Мої листи, 1945, 122).

3. перен. Надзвичайно вражати; приголомшувати. Мов удар обуха в тім'я, так оглушили ті слова Захара Беркута (Іван Франко, VI, 1951, 48); Він випалює, слово, яке, на його думку, може зразу оглушити (Юрій Яновський, IV, 1959, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 615.

Коментарі (0)