в означеннях
Тлумачення, значення слова «оголювати»:

ОГОЛЮВАТИ, юю, юєш і ОГОЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОГОЛИТИ, оголю, оголиш, док., перех.

1. Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. Селян по черзі клали на колоду, оголювали їм спини, допитували: — Що брав у пані? Де подів? (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 22); Він розстібає комір сорочки, оголяв ключиці (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 168); Гнат картинно зірвав насунутий на самі вуха берет і оголив пострижену гулясту голову (Павло Загребельний, День.., 1964, 168);
//  Позбавляючи покриття, заслони і т. ін., робити видним для огляду, відкритим для зору. Тане, розвіюється туман, оголюючи осінній степ (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 21); Воно [листя] опадало без вітру — листок за листком, все більше оголюючи дерева (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 255); Перша лопата землі оголяє жовті, покриті філоксерою корінці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 210);  * Образно. Червоні нерви оголила земля: Від Бастілії — до Паризької комуни (Василь Еллан, I, 1958, 80).
 Оголяти (оголити) шаблю — виймати шаблю з піхов. І тоді сто шабель шмагнули сотнею блискавиць над загоном — сто кіннотників оголили шаблі до бою (Юрій Смолич, V, 1959, 792).

2. перен. Залишати без чого-небудь необхідного; прибирати, забирати все звідкись. За кілька годин вона оголила всі кімнати, залишивши в них саме шмаття газет і книжок (Іван Микитенко, II, 1957, 406); Оголяти робочі місця заради подібних відряджень.. видалося йому неприпустимою безгосподарністю (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 227);
//  Залишати без захисту, прикриття. Полк повстав. Дністрянське узбережжя він оголив і вдарив в спину нас (Володимир Сосюра, I, 1957, 477).

3. перен. Розкривати суть чого-небудь, чиєсь єство. В останній картині четвертої дії М. Л. Кропивпицький нещадно оголює гидке, підле, боягузницьке нутро лицеміра Глитая (Минуле українського театру, 1953, 130); Тепер Глущук і Хомаха один перед одним оголили своє нутро, нагострилися як ножі. Вони люті вороги (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 174).

4. Грабуючи, обкрадаючи і т. ін., робити бідним, убогим; оббирати. Добра Таки чимало натворили, Чимало люду оголили Оці сатрапи-ундіра (Тарас Шевченко, II, 1963, 296).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 619.

Коментарі (0)