ОГОЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОГОЛЯТИСЯ, яюся, шлися, недок., ОГОЛИТИСЯ, оголюся, оголишся, док.
1. Знімати з себе одяг; ставати голим, нічим не
прикритим (про якусь частину тіла). Замелькали
капелюхи та шапки, оголювались людські лисини, скуйовджені
чуприни (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 330); Прибулий зайшов
до палатки, поставив біля койки чемоданчика, кинув
плаща, поклав капелюха, оголився до пояса й рушив до
умивальні (Юрій Яновський, I, 1958, 535);
// Позбавляючись
покриття, заслони і т. ін., ставати видимим для огляду,
відкриватися для зору. Парували, неначе закипали,
мідні чаші розлогих дубів, і сумовито оголялися на
смерть перелякані, трепетні осики (Михайло Стельмах, Вел.
рідня, 1951, 812); Оголилось поле Од серпа й коси; Ніде
приліпитись Крапельці роси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 173);
Відтоді минуло багато літ, обміліла невелика притока
Дністра, оголилося узгір'я, залишився тільки дуб
(Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6).
2. перен. Ставати відкритим, неприхованим; виявлятися. За ці роки війни і революції так оголилася грабіжницька суть капіталістичного ладу, .. що ледве чи хто зараз може щиро думати про відбудову старих суспільних відносин (Василь Еллан, II, 1958, 239); Це вперше за той час, відколи я попав у другу камеру, так чітко оголились протиріччя (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 162).