в означеннях
Тлумачення, значення слова «огрубіти»:

ОГРУБІ́ТИ, ію, ієш, док.

1. Стати, зробитися грубим, твердим, шкарубким (про шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); зашкарубнути. Щоправда вони [руки] трохи огрубіли і потемніли, але не втратили своєї краси (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 160);
//  Утратити колишню ніжність, м'якість, тендітність (про риси обличчя, зовнішність); стати зовні грубішим. Щось нове на обличчі [у Тетяни]. Не те, щоб вона змарніла, — здавалося тільки, ніби на виду огрубіла (Степан Васильченко, II, 1959, 103).

2. Стати внутрішньо грубішим; утратити колишню витонченість, вразливість, делікатність. Хлопці були ще в таких літах, коли вони.. самі підставляють свої ніжні щічки для материного поцілунку, коли вони, наче деревця без кори, — ще не огрубіли, не постовбуріли (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 382); Розбійник розгубився. Хоч як огрубів він, живучи звірячим життям відщепенця, але голос, сповнений такої муки, боляче вдарив його (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 104); — Ви.. вибачте, але у нас надто огрубіли серця. Ми — солдати (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 622.

Коментарі (0)