в означеннях
Тлумачення, значення слова «окантовка»:

ОКАНТО́ВКА, и, жін. Смуга, яка окантовує що-небудь. Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Юрій Смолич, VI, 1959, 11); Максим.. пальцями заховує усмішку на відкопилених вустах, поверх яких весело вигинається зворушлива окантовка (Михайло Стельмах, I, 1962, 213); В Огієнкового сина, в минулому петлюрівського офіцера, кременчуцьке ЧК знайшло в окантовці надруковану на шовку українським текстом директиву-пам'ятку (Олесь Гончар, II, 1959, 231).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 660.

Коментарі (0)