Словник української мови

ОКЕА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до океан 1. Один з останніх його рейсів був винятковим.. Дно океанське вивчали (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 198); Океанські течії, які несуть з собою величезну кількість тепла або холоду і визначають клімат великих територій, характеризуються сталістю і вивчені порівняно добре (Наука і життя, 10, 1965, 11); Поблизу Севастополя, в чудовій природній затоці Чорного моря — Камишовій бухті йде будівництво потужної бази океанського рибальства (Радянська Україна, 27.IV 1961, 3);
//  Признач. для плавання по океану. Величезний океанський пароплав, увесь білий, як лебідь, стояв за кам'яним парапетом (Петро Панч, Ерік.., 1950, 18); Вона закінчить інститут, теж будуватиме кораблі, може, й величезні океанські лайнери (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 37).