в означеннях
Тлумачення, значення слова «охайний»:

ОХА́ЙНИЙ, а, е.

1. Старанно, чисто і дбайливо одягнений. В тугому комірці, з тяжким портфелем, Охайний, чепурний і мовчазний, Він [М. Коцюбинський] перебув тут вік свій нелегкий Над статистичним ділом невеселим (Максим Рильський, II, 1960, 88); Разуме прибув з відпустки. Посвіжілий, охайний, штани напрасовані, комірець накрохмалений (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 39);
//  Який любить чистоту; чистий, чепурний. Конюх — дід Зінько — охайний воду з присвистом дав (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 101);
//  Нічим не забруднений; чистий. На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, карту зик, полотняні штанці, — все мокре, як хлющ (Юрій Яновський, I, 1958, 602); — То це у вас на камбузі, товаришу Біленький, зберігається такий охайний посуд? — запитав він, указуючи на чайник (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 53).

2. Чисто, старанно прибраний (про приміщення і т. ін.). Осінніми вечорами вона рано світила світло.. і, сидячи у своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Він.. повісив шинель на цвях і сів на стільчик, з насолодою прислухаючись до тиші і вдихаючи чисте повітря охайного людського житла (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 820.

Коментарі (0)