в означеннях
Тлумачення, значення слова «охоплювати»:

ОХОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОХОПИТИ, охоплю, охопиш; мн. охоплять; док., перех.

1. Хапаючи, тісно обводити навколо кого-, чого-небудь руками, ногами; обхоплювати, обіймати. Юра притискається животом, охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору по стовбуру (Юрій Смолич, II, 1958, 48); Чаплинський, зігнутий вдвоє, вбіг маленькими кроками і охопив панові коліна (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 41); Марія охопила голову Катерини обома руками й щосили притиснула до своїх грудей (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 169);
//  Хапаючи, туго стискувати, тримати. Домаха виймає з печі гарячий горщик і.. охоплює його не ганчіркою, а зашкарублими долонями (Михайло Стельмах, I, 1962, 115); Тайжан не промахнувся: зашморг охопив орлячу голову, здушив йому горло і рвонув його вниз (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 152).
Охоплювати (охопити) оком (очима, зором, поглядом) — оглядати кого-, що-небудь. Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Юрій Гойда, Сонце.., 1951, 53); Гори і гори навколо, не охопити їх зором (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 28).

2. Обступати, оточувати з боків. Балка нагадувала приблизно велетенську підкову, що охоплювала своїми боками ціле поле (Юрій Яновський, I, 1958, 151); [Ганя:] І знаєте, де є високі брили, Де три смерічки бука охопили? (Платон Воронько, Казка.., 1957, 39);
//  перен. Обрамляти кругом, з боків. Лісовський косить повеселілим поглядом на владне лице Стадницького, яке найбільш характерне незвичною лінією: вона починається з підрізу підборіддя і правильною підковою охоплює щоки до скронь (Михайло Стельмах, I, 1962, 37);
//  Щільно прилягати, обтягувати (про одяг). Широкий жупан з тонкого червоного сукна охоплював могутні плечі і стрункий стан (Минуле українського театру, 1953, 149);
//  військ. Оточувати противника з флангів.  * Образно. Хоч сонце ще за хмарою було, Мов командарм, воно збирало сили І, охопивши з флангів небосхили, Для провесни плацдарми здобуло (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 38).

3. тільки 3 ос. Поширюючись, окутувати, огортати, оповивати з усіх боків (про полум'я, темряву, туман і т. ін.). Машину повністю охоплює полум'я. Вибухає бензин (Юрій Яновський, I, 1954, 152); Сонце сховалось за хмари, які охопили вже більш як півнеба (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 122); На заході півнеба охопили нерухомі заграви, дощ лив, як з відра (Олесь Гончар, III, 1959, 133).

4. тільки 3 ос. Мати в своєму складі, включати в себе, до свого складу; обіймати. Кооперація охоплює багато тисяч, навіть мільйони дрібних господарів (Ленін, 32, 1951, 317); Мальовниче прекрасне Поділля.. охоплює собою дві області — Вінницьку і Хмельницьку (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 242).

5. тільки 3 ос. Поширюватися на дедалі більшому просторі, серед більшої кількості людей. Восени 1918 р. страйковий, партизанський і повстанський рух охоплює, всю Україну (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 37); Броненосець «Потьомкін» із Одеси простував до східних берегів Чорного моря, щоб підтримати повстання, яке охопило вже всі народи Кавказу (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); Вона [битва] охопила простір в кілька кілометрів (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 378).

6. перен. Осягати своєю діяльністю, обіймати своїми діями, колом своїх інтересів і т. ін.; включати в сферу своєї дії.
//  пообіцяв їм, що сьогодні ж візьмуся за розшуки [Самійла Вихора] серед.. кореспондентів нашої газети.. Вони ж бо охоплюють всі частини нашого фронту (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 333); Геніальний народний письменник революціонер-демократ Шевченко в своїх творах надзвичайно широко охопив явища тогочасної дійсності (Радянське літературознавство, 11, 1949, 78).

7. Повністю сприймати, осягати зміст, суть чого-небудь; усвідомлювати. Митець практично майже ніколи не охоплює свідомістю увесь творчий процес. Однак його свідомість, «освітлюючи» найголовніше, постійно активізована (Радянське літературознавство, 8, 1955, 10); Саїд закам'яніло сидів і намагався охопити розумом, що ж сталося (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 77); Довго стояв він біля води, мов заворожений, не в силі охопити все те, що природа розгорнула перед його очима (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 28).

8. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, думки, враження і т. ін.). Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Максим Рильський, III, 1956, 128); Смуток все більше охоплював Данька (Олесь Гончар, II, 1959, 146); Знов охопила їх надія на щось хороше (Марко Вовчок, 1, 1955, 303); Її охопило почуття безпорадності, потреба захисту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 109);
//  Знесилювати, ослаблювати (про фізичний стан, хворобливі відчуття і т. ін.). Солодка знемога охоплює її тіло, сон так і липне до очей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 247); Несподівано сильно заболіли ноги, якось раптово охопила втома (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 135).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 823.

Коментарі (0)