ОХОРО́НЕЦЬ, нця, чол.
1. Той, хто охороняє, стереже кого-, що-небудь. Воєвода їде попереду, трохи оддалік десять охоронців, а військо позаду (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 122); — Пізно вже, — сказав їм Заруба. — Ідіть спочивати, а на буряки, мабуть, доведеться охоронців поставити (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 76); Василенко.. обеззброїв охоронця. Потім арештував усю тюремну обслугу (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 337).
2. Той, хто піклується про збереження чого-небудь,
оберігає щось. Продовжувач і охоронець високих
традицій російської вокальної школи, Іван Семенович
Козловський є разом з тим невтомним популяризатором
української музики (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 128);
Неподалік Валу нас зустрічає давній друг Оленчука —
рослий літній латиш на скрипучім протезі, охоронець
перекопського обеліска (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 64);
Треба, щоб кожна людина стала охоронцем дерева, кущика,
пагінця... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 207);
// Те, що
загороджує, прикриває кого-, що-небудь від чогось
небажаного, шкідливого, небезпечного і т. ін. Надійним
охоронцем озимини є лісосмуги (Хлібороб України, 3,
1970, 6).
3. Той, хто захищає кого-небудь, дбає про його безпеку, добробут і т. ін. Життя мойого всі години — Порука зустрічі одній, Сам бог послав тебе, єдиний, Повік ти охоронець мій... (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 84).
4. Той, хто стежить за дотриманням чогось, піклується про непорушність, недоторканність чого-небудь (звичаїв, законів і т. ін.). — О, охоронець закону знайшовся. Я не проти суду, я проти Масла (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 22); Зоня виконує в нашому домі роль охоронця моральності. На її думку, завжди щось не так, як треба, завжди щось не личить (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 303).