в означеннях
Тлумачення, значення слова «охриплий»:

ОХРИ́ПЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до охрипнути. Надвечір, охриплий від промов і співу, я казав одному з товаришів: «Нам доведеться тільки пожаліть, що ми не брали близької й безпосередньої участі в цій революції..» (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 192); Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Олесь Донченко, III, 1956, 51).

2. у знач. прикм. Який звучить хрипло, з хрипотою; хрипкий. — Григорій Петрович дома? — спитався прохожий товстим охриплим голосом (Панас Мирний, III, 1954, 199); Коли приходить старовинна шхуна, А в небі серпень розкиди зірки, Охриплу мову сивого Нептуна В його хатині чують моряки (Максим Рильський, I, 1956, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 827.

Коментарі (0)