в означеннях
Тлумачення, значення слова «окремішній»:

ОКРЕ́МІШНІЙ, діал. ОКРО́МІШНІЙ, я, є.

1. Власт. тільки певній особі, предмету, явищу; своєрідний, особливий. Вона була смуглява, але в неї була краса якась окремішня, нагадуюча красуню в книзі Соломона «Пісня піснів [пісень]» (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 37).

2. Те саме, що окремий 1. Можна говорити про окремішню школу новели Франка, про т. з. народницьку новелу, імпресіоністичну новелу і т. д. (Літературна Україна, 1.IX 1967, 3); Після окремішнього парубоцького танцю цимбали і скрипка навіть без малого перепочинку задзвеніли плавнішим і повільнішим ладом верховинської «Голубки». Тут вже танцюють хлопці з дівчатами (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 43); Одна Калина бачила й розуміла, що почав жити її чоловік якимсь своїм, окремішнім навіть від неї життям (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 678.

Коментарі (0)