в означеннях
Тлумачення, значення слова «окрикати»:

ОКРИКАТИ, аю, аєш і ОКРИКУВАТИ, ую, уєш. недок., ОКРИКНУТИ, ну, неш, док., рідко.

1. перех. і без додатка. Те саме, що окликати. — Ну, як, Чуприна! — окрикнув його чорнявий шахтарчук (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 114); Черевань усе окрикував Сомка гетьманом (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 169).

2. неперех. Те саме, що вигукувати. Бач, куди вони забралися на прохолоду! — окрикнув Книш, виходячи до їх на рундук (Панас Мирний, III, 1954, 141).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 679.

Коментарі (0)