ОКРИЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окриляти. Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (Олесь Гончар, III, 1959, 438).
ОКРИЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до окриляти. Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (Олесь Гончар, III, 1959, 438).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 680.