в означеннях
Тлумачення, значення слова «окурювати»:

ОКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИТИ, окурю, окуриш, док., перех. Те саме, що обкурювати 1—3, 6. У діда аж сорочка змокріла.. Не потураючи на те, дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Панас Мирний, I, 1954, 192); Запахло ладаном. Скурюють фіміамом кадильниць портрет Тараса Шевченка (Олександр Довженко, I, 1958, 44); — Димом пожежі і гарматної стрілянини окурили вони [козаки] береги Анатолії (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 687.

Коментарі (0)