О́КИСЕЛ, слу, чол. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид. Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геологічний журнал, XIII, 1, 1953, 10).
О́КИСЕЛ, слу, чол. Сполука хімічного елемента з киснем; оксид. Надмір кисню веде до утворення вільних окислів заліза (Геологічний журнал, XIII, 1, 1953, 10).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 663.