в означеннях
Тлумачення, значення слова «олеандр»:

ОЛЕА́НДР, а, чол. Південна вічнозелена рослина — кущ або невелике дерево з ланцетоподібним листям та великими запашними квітками білого, рожевого, червоного або жовтого кольору. Коло ґанку рядком стояли чотири здорові вазони старих олеандрів, рясно обсипаних важкими китицями ясно-рожевих квіток (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 87); На гострому темно-зеленому листі олеандрів застигла вранішня роса (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 687.

Коментарі (0)