ОМЕРТВІ́ННЯ, я, сер. Стан за значенням омертвіти. Йому закрутилася голова, духу в груді [грудях] раптом нестало, волосся притьмом пішло вгору. Се була хвиля омертвіння (Іван Франко, VIII, 1952, 104); У ділянках тіла, які зазнають діяння ультрафіолетового проміння, розвиваються явища запалення шкірних покривів, аж до омертвіння (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 55).