ОМЕРТВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОМЕРТВИТИ, влю, виш; мн. омертвлять; док., перех.
1. Робити неживим; викликати омертвіння (тканин, клітин, частин тіла і т. ін.).
2. перен. Позбавляти живого змісту. Догматизм небезпечний скрізь, але особливо у філософії, яка покликана спрямовувати рух пізнання, а не омертвляти його (Комуніст України, 10, 1966, 42); Найживотрепетніші проблеми сучасності можна омертвити і догматизувати, й навпаки, найвіддаленіші епохи — повернути до нас обличчям (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).
3. перен. Залишати без руху, використання, застосування. Омертвляти матеріальні цінності.