ОМЕРЗІ́ННЯ, я, сер., заст.
1. Дія і стан за знач. омерзити і омерзитися.
2. Мерзенні, огидні вчинки. Замучив батька він [ворог] твого, мого... О, як нам в душу умістились ці омерзіння всі його! (Павло Тичина, II, 1957, 123).
ОМЕРЗІ́ННЯ, я, сер., заст.
1. Дія і стан за знач. омерзити і омерзитися.
2. Мерзенні, огидні вчинки. Замучив батька він [ворог] твого, мого... О, як нам в душу умістились ці омерзіння всі його! (Павло Тичина, II, 1957, 123).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 693.