ОНУ́ЧЧЯ, я, сер., розм. Збірн. до онуча. Напас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 44).
ОНУ́ЧЧЯ, я, сер., розм. Збірн. до онуча. Напас переставив через поріг свої чоботища, в яких певно більше було онуччя, ніж ніг, і примостився біля Марії (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 699.