в означеннях
Тлумачення, значення слова «опалювати»:

ОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПАЛИ́ТИ, опалю́, опа́лиш, док., перех.

1. тільки опалювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв. Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Олесь Донченко, III, 1956, 42).

2. Те саме, що обпалювати. Перші дні літа вже опалили зелені трави (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 117); Мовби крізь сон пам'ятає Семен, як сама собою випурхнула з його зубів цигарка, іскрами опаливши губу (Степан Васильченко, I, 1959, 327); — Геть шапку, нахабо! — крикнув він, відчуваючи, як хвиля крові опалила йому лиця (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 52); Огнем опалило все тіло: кулемети противника помітили парашут і взяли його в хрест (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 425); Він ще й досі.. чує на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 105); Холодний вітер опалював обличчя (Олесь Донченко, V, 1957, 431); Устина.. притулилась до холодного заліза. Воно опалило її чоло (Михайло Стельмах, I, 1962, 396); Гната опалило смертельним жахом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 71).
Опалювати (опалити) поглядом (очима і т. ін.) — те саме, що Обпалювати (обпалити) поглядом (очима і т. ін.) (див. обпалювати). Козаки знов зиркнули на Вжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 701.

Коментарі (0)