ОПА́ЛУБНИЙ, а, е, буд. Пов'язаний з спорудженням
опалубки. Опалубні роботи;
// Признач. для опалубки.
Транспортери швиденько заповнили простір між
опалубними стінами арболітовою сумішшю (Робітнича газета,
19.I 1962, 3).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 701.