ОПАСКА 1, и, жін., діал. Побоювання, острах. На роботу приймали Мотрю з опаскою (Панас Мирний, I, 1949, 140); [Василь:] Якийсь шарлатан стовбичить... Опаска бере, щоб не заліз у кишені... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 317); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах (Михайло Стельмах, III, 1962, 34).
ОПАСКА 2, и, жін.
1. заст. Бандероль. Головна ж моя просьба до Вас та, щоб «Передне слово» Драгоманова Ви вислали не опаскою, котра йтиме ще до цензури, а в конверті і теж рекомендовано (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 557).
2. діал. Смужка паперу, тканини, якою перев'язують або обклеюють що-небудь; обв'язка, обклейка. Банкноти були перев'язані паперовою опаскою, на якій дрібним почерком була написана цифра тисяча вісімсот (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 318).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 703.