в означеннях
Тлумачення, значення слова «опецьок»:

ОПЕ́ЦЬОК, цька, чол., розм.

1. Товста, незграбна дитина. — Справді, опецьок... нігде правди діти, поганенька дитина... (Леся Українка, III, 1952, 747);
//  Зовсім мала дитина; дитя. — Було хазяйка посадить мені на руки опецькувату дитину, а я ще й сама опецьок, сливинь дитина! — трохи не підвередилась тими дітьми (Нечуй-Левицький, II, 1956, 175); Молода мати з рожевим.. опецьком підійшла до веселого гурту (Юрій Яновський, IV, 1959, 77).

2. Невисока на зріст товста, незграбна людина. — Яма готова, — повідомив Безрука коротконогий опецьок (Григорій Епік, Тв., 1958, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 708.

Коментарі (0)