ОПЕ́РЕННЯ, я, сер.
1. Дія і стан за знач. оперити і оперитися. У птиці при поганій годівлі.. відбувається погане оперення (Колгоспник України, 11, 1961, 27).
2. Покрив із пір'я у птахів. М'яке кучеряве оперення самців страусів має блискучо-чорне забарвлення (Посібник з зоогеографії, 1956, 61); На стежках парку походжають, як дома у набундючені фазани, вилискуючи на сонці важким пурпуром, алмазами, гарячим золотом свого оперення (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 125).
3. спец. Вертикальні або горизонтальні площини на задній частині корпусу деяких машин і механізмів для забезпечення стійкості в русі і керованості. Якщо раніше, щоб перевірити міцність крил, фюзеляжу, хвостового оперення, шасі, спеціально ламали тільки один літак, то тепер такі випробування проводяться на кількох машинах (Знання та праця, 3, 1966, 5); Узяв лівою рукою за оперення міни, а правою спробував повернути головку, чи не згвинтиться (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 345).