в означеннях
Тлумачення, значення слова «оперізувати»:

ОПЕРІЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРЕЗАТИ, режу, режеш, док., перех.

1. Надягати на кого-небудь пояс або обв'язувати, обвивати когось чим-небудь ніби поясом; підперізувати;
//  Обв'язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого-, що-небудь. Нажате мною він оперізує перевеслом,.. зв'язує сніп і ставить його гузирем на стерню (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 80); Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25).
 Оперізувати (оперезати) мечем (кинджалом і т. ін.) кого — надягати на кого-небудь пояс, ремінь і т. ін. із зброєю.

2. Обвивати тіло (про пояс, ремінь і т. ін.). Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував.. вузенький пояс (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244); Стрійний [стрункий] стан [парубка].. Ремінь вузький оперезав (Іван Франко, XIII, 1954, 38);
//  Обвивати чим-небудь ніби поясом. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, III, 1959, 268); Товстий золотий ланцюжок.. оперізував добре натоптане черевце (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 7); Спрожогу він [ведмідь] необережно торкнувся приманки. Враз кілька мотузків оперезали його і зашморгнули в тугі петлі (Микола Трублаїні, I, 1955, 176);  * Образно. Полум'я з усіх боків оперезало стайню (Іван Ле, Історія радості, 1947, 176).

3. перен. Розташовуватися навколо або по боках чого-небудь; оточувати собою щось. Внизу ліс оперізує полонину чорною стіною (Іван Франко, IV, 1950, 25); Широкий синій Дніпро оперізував Київ скляною дугою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 213); Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом, Гірляндою карбованого кову Оперезавши всю її кругом (Микола Бажан, Вибр., 1940, 182);
//  Обносити, оточувати що-небудь навколо, з боків чимсь. З кожним днем все більше розритої землі по степу, все густіше колючих дротів, якими оперізують цей шмат відвойованої у ворога землі (Олесь Гончар, II, 1959, 340); На багатьох дотах вони встановили броньовані ковпаки, оперезали місто новими лініями оборони (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 108).

4. розм. Те саме, що оперіщувати. Гумові бичі наглядачів оперізують тіла невільників (Юрій Яновський, I, 1954, 132); Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 78); Нечай змовчав. Оперезав нагаєм коня, вимчав уперед (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 111).

5. тільки док., фам. З'їсти чого-небудь багато і З жадібністю. Йонька оперезав котелок партизанської кулеші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 442).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 706.

Коментарі (0)