в означеннях
Тлумачення, значення слова «оперний»:

О́ПЕРНИЙ, а, е.

1. Прикм. до опера. Оперне мистецтво на Україні — важлива й невід'ємна частина культури нашої країни (Українська класична опера, 1957, 11); — От коли б мені вдалось потрапити на оперну сцену! — говорила Антося. — Як би я грала! Як би я співала! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 185); Оперна вистава; Оперний співак; Оперний театр.

2. Такий, як в опері. Високо над садом, здавалось, під саме небо жайворонком шугнув із зелення чистий, як криця, викоханий та випещений опертій тенор (Степан Васильченко, I, 1959, 32);
//  перен. Несправжній, театральний. Вулицями проїздять верхи оперні запорожці в жупанах з клейнодами й корогвою. Скрізь підозріле цілування (Олександр Довженко, I, 1958, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 707.

Коментарі (0)