в означеннях
Тлумачення, значення слова «опертя»:

ОПЕРТЯ́, я, сер., розм.

1. Те саме, що опора 1, З, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він:.. — Було воно так (Ірина Вільде, На пороги, 1955, 308); В роботі Зоя знаходить справжню насолоду, робота єднає її з колективом, що давно вже став для дівчини і ріднею і найпевнішим опертям у житті (Олесь Гончар, Південь, 1951, 157); Він шукав точки опертя, від якої можна було б іти (Натан Рибак, Гармати.., 1934, 89).

2. рідко. Те саме, що опір 1. Квіти рясту фіалкові — теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоді — її дух вже ніжний, теплий, весняний (Юрій Смолич, II, 1958, 10); Як бачте, я не даром член союза, Хоча із музою у мене є тертя. Вона мовля мені, що я її обуза, І все життя вчиняє опертя (Сергій Воскрекасенко. Цілком.., 1947, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 707.

Коментарі (0)