О́ПІР, о́пору, чол.
1. Дія за значенням опиратися 3. Весна
остаточно перемогла опір зими і зігрівала землю
теплом, квітчала цвітом (Любомир Дмитерко, Наречена. 1959, 109).
[Іти, піти] по лінії (лінією, по шляху, шляхом)
найменшого опору; Стати на шлях найменшого опору —
вибирати найлегший спосіб розв'язання чого-небудь,
ухилятися від чогось важкого, неприємного. Деякі
хореографи йдуть шляхом найменшого опору, ігнорують
специфічні умовності балету, механічно зображають
у ньому життєві ситуації (Мистецтво, 1, 1959, 30); Чинити
(учинити і т. ін.) опір; Ставити опір; заст. Стояти
(стати, іти і т. ін.) [в, на] опір — рішуче протидіяти
кому-, чому-небудь; наполегливо боротися, змагатися
з ким-, чим-небудь. Отямившись після перших ударів
у дні прориву, ворог чинив дедалі упертіший опір
(Олесь Гончар, III, 1959, 225); [Золотницький:] Не
важтеся опір моїй волі і моєму декретові ставити! (Борис Грінченко, II,
1963, 548); Він же був лікар, він завжди повинен бути на
посту — біля ліжка хворого.., щоб стати в опір
невблаганній смерті з косою… (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 24);
Коли б люди своїм мордуванням і мукам всякчасним
Бачили певний кінець, то якось би вони спромоглися
Стати на опір погрозам жерців та страханням поетів
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 126).
2. Здатність протистояти, протидіяти кому-, чому-небудь, боротися, змагатися з кимось, чимось. Покинувши глибінь, В борні стомившися, рибина тратить опір... (Максим Рильський, II, 1946, 152).
3. спец. Властивість, здатність чого-небудь
протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь
такого протистояння. Інструментальні матеріали
повинні добре чинити опір спрацьованості (Токарна
справа.., 1957, 62); При вийманні вугілля комбайнами
ознакою міцності є опір вугілля сколюванню і
роздрібненню (Технічне нормування.. у вугільній промисловості, 1958, 50);
// Сила протидії
провідника рухові електричного струму в ланцюзі. Кожна
з порід відрізняється своїм електричним опором,
властивим лише їй (Наука і життя, 11, 1965, 32).
Опір матеріалів: а) здатність матеріалів протидіяти
зміні їхньої форми; б) наука про міцність і види
деформації матеріалів та елементів конструкцій машин і
споруд. — Справді, я обмежений тип, — картав себе
безжально Передерій, сидячи в аудиторії і слухаючи лекцію
з опору матеріалів (Натан Рибак, Час, 1960, 278); Кафедра
опору матеріалів.
4. Елемент електричного ланцюга, який дозволяс регулювати силу струму в ланцюзі. Бригада монтажників.. достроково встановила 9 магнітних станцій і близько 70 ящиків опору (Наука і життя, 6, 1956, 15).
5. діал. Опора. Ногами сував [Панько] по брамі, шукаючи якогось опору (Лесь Мартович, Тв., 1954, 164); — Романе, ти поглянь-но, як тут гарно! — ставить на опір саморобний етюдник (Михайло Стельмах, I, 1962, 248).