в означеннях
Тлумачення, значення слова «оплакувати»:

ОПЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех. Плакати з приводу чиєї-небудь смерті, тяжкої втрати, нещастя і т. ін. Управительська дочка маленька гралася з утятком,.. поки аж утятко не вдушилося. Тоді вона побиватися та оплакувати (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 35); Всі були засмучені,.. хто побивався за постріляними батьками, хто оплакував синів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 190); — Ми думали, що тебе вже й на світі нема, — говорив Лаврін, — ми тебе оплакали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 344);
//  Виражати свій сум, горе з якого-небудь приводу; сумувати. Не час оплакувать руїни: пора відплати, помсти настає. (Павло Тичина, II, 1957, 158); Твій рідний край не раз оплаче гірко Того, хто так його оплакав долю. Ні, не забудемо тебе, Кобзарю, Довіку (Володимир Самійленко, I, 1958, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 714.

Коментарі (0)