ОПОЛЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОПОЛЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Ставати поляком за мовою, звичаями, культурою; набувати польського вигляду, характеру. Духовенство стало підноситись, та разом з тим воно почало також відриватися від народу, почало більше прихилятись до шляхти і ополячуватись (Іван Франко, XVI, 1955, 144); Ягайло допоміг польським панам остаточно оволодіти в 1387 р. Галицькою землею.. Значна частина галицької шляхти згодом окатоличилась і ополячилась (Історія УРСР, I, 1953, 110).