в означеннях
Тлумачення, значення слова «опонник»:

ОПО́ННИК, а, чол., іст. Ремісник, який виготовляв опону (у 4 знач.). В літопису є повідомлення, що в 1216 р. в Липецькій битві серед інших вбитих був новгородець — «опонник» (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 722.

Коментарі (0)