в означеннях
Тлумачення, значення слова «опорний»:

ОПО́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до опора 1, 2. Обидві руки виконують сенсорну і моторну функції і відіграють то опорну, то пізнавальну роль (Радянська психологічна наука.., 1958, 19);
//  Який є опорою (у 1, 2 знач.); на який опирається хто-, що-небудь. Кортіло обчухрати застаріле гілля, закидати аричок камінням та землею, вирвати в кручах опорний камінець, щоб зірвалося все велетенське бескеття (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 71); Передача електроенергії на великі відстані поки що неможлива без надійних засобів кріплення проводів на опорних щоглах (Робітнича газета, 30.X 1965, 1).

2. Який є вихідною базою для якої-небудь діяльності. Первинні партійні організації.. є основою партії, опорними пунктами агітаційно-пропагандистської та організаторської роботи в масах (Комуніст України, 10, 1965, 22).
 Опорна база — постійне місце розташування чого-небудь, пункт зберігання матеріалів, устаткування, продуктів і т. ін.; Опорне господарство — зразкове господарство, що є прикладом організації праці й одержання високих прибутків у конкретних умовах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 723.

Коментарі (0)