в означеннях
Тлумачення, значення слова «оповідати»:

ОПОВІДАТИ, аю, аєш і заст. ОПОВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОВІСТИ, ім, іси; мин. ч. оповів, віла, ло; док., перех. і неперех. Повідомляти щось про кого-, що-небудь, описувати; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; розповідати. — Як же зветься ота найдивніша сторона, про яку ти мені тепер оповідаєш? (Леся Українка, III, 1952, 743); Вона спокійно оповідала події того вечора (Іван Франко, I, 1955, 111); — Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс (Олександр Довженко, I, 1958, 293); Як почали просити старого.. та й врешті упросили, аби оповів їм.. яку цікаву історію з селянського життя (Василь Стефаник, I, 1949, 257); І скільки таємниць він оповів мені Про звичаї качок (Максим Рильський, Поеми, 1957, 228);
//  Переказувати що-небудь прочитане або почуте. Ніхто з її подруг сільських краще від неї не вмів співати, а казки оповідаючи, вона голосом силкувалася вдавати тих звірів чи людей, про яких казала (Борис Грінченко, I, 1963, 433); Кузьма оповів цікаву притчу про стрічки на безкозирці та матроську тільняшку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 718.

Коментарі (0)