в означеннях
Тлумачення, значення слова «опозиція»:

ОПОЗИ́ЦІЯ, ї, жін.

1. Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Я дуже рада, що мій план повороту через Грецію не зустрів опозиції у вас, а я чогось боялась, що зустріне (Леся Українка, V, 1956, 404).
 Бути (стояти і т. ін.) в опозиції до кого — чого — протидіяти, чинити опір кому-, чому-небудь, по погоджуватися з чиїми-небудь поглядами, діями і т. ін., протиставляючи їм свої погляди, дії і т. ін. Соціалістичний пролетаріат, що стоїть на інтернаціоналістській позиції під час імперіалістської війни, не може не бути в опозиції до всякої влади, яка цю війну веде.. (Ленін, 32, 1973, 324).

2. Загальна назва партій, груп, які виступають проти правлячої партії, групи або проти політики уряду, а також парламентські фракції цих партій у буржуазних державах. В результаті рішучої боротьби з боярською опозицією Роман зміцнив свою владу всередині князівства і висунувся в число найсильніших князів на Русі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 561);
//  Група, угруповання в складі однієї партії, що виступає; проти лінії її керівництва. Песимістичні заяви опозиції напередодні XIII з'їзду [КП(б)У] відносно того, що нібито мав місце відрив партії від робітничих мас, наочно спростовані кількісним подвоєнням партії насамперед за рахунок робітників від виробництва (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 260).

3. У шаховій грі — позиція королів, коли вони протистоять один одному через одне поле шахової дошки. Опозиція звичайно буває невигідна тій стороні, яка повинна робити хід (Перша книга шахіста, 1952, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 720.

Коментарі (0)