в означеннях
Тлумачення, значення слова «оправдувати»:

ОПРАВДУВАТИ і ОПРАВДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРАВДАТИ, аю, аєш і рідко ОПРАВДИТИ, джу, диш, док., перех. Те саме, що виправдовувати. — Я не буду сперечатись з вами, мамо, щодо змісту листа панни Обринської.. і не буду його ані оправдувати, а ще менше — боронити (Ольга Кобилянська, III, 1956, 76); — Сватати не будеш?.. — Таки не буду, — погоджується Левко і починає оправдувати себе. — Була б у тебе земля, сякі-такі воленята, завтра б своїм батькам і твоїй матері в ноги уклонився, бо ти дівчина нічого собі і роботяща (Михайло Стельмах, I, 1962, 280); Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 78); Я хотів би дати не будь-що, а таку річ, яка справді оправдала б постанову редакції (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 726.

Коментарі (0)