в означеннях
Тлумачення, значення слова «опричнина»:

ОПРИ́ЧНИНА, и, жін., іст.

1. Система надзвичайних заходів, запроваджених Іваном Грозним для розгрому боярсько-князівської опозиції і зміцнення Російської централізованої держави.

2. Частина держави, підпорядкована безпосередньо Іванові Грозному, що була йому опорою в боротьбі проти боярсько-князівської опозиції. Усю територію держави було поділено на дві частини: опричнину, яка безпосередньо була підпорядкована цареві, і земщину, в якій управління залишалося в руках Боярської думи (Історія СРСР, I, 1957, 121).

3. Військово-поліцейські сили, створені Іваном Грозним для боротьби з дворянсько-князівською опозицією, що відзначалися особливою жорстокістю;
//  перен. У дореволюційній Росії — царська поліція, жандармерія.

4. У давній Русі — земельний наділ, який давали вдові князя в довічне володіння.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, . — Стор. 729.

Коментарі (0)